Ця стаття розповідає про досвід жінки, яка переживає особисту кризу – смерть сестри та одночасне розлучення – за допомогою фізичного та духовного паломництва в Тибеті. Оповідання переплітає особисту скорботу з виснажливою подорожжю навколо гори Кайлас, священної вершини, яку шанують багато релігій.
Автор починає з опису раптового краху свого життя: рішення чоловіка про розлучення всього через сім місяців після смерті сестри. Вона розповідає про свої спроби врятувати шлюб, придушуючи емоції та пристосовуючись до нової, обережної версії себе. Цей період характеризується невпинними зусиллями — викладанням у новому університеті, написанням роману у вкрадені години та винесенням емоційної відстороненості чоловіка — і при цьому постійним відчуттям, ніби вона «на випробувальному терміні».
Поворотним моментом стає 20-та річниця весілля, яке вона проводить на перевалі Долма в Тибеті. Саме розташування має значення: на висоті 5486 метрів перевал є частиною 51-кілометрового походу навколо гори Кайлас, священної для індуїзму, буддизму, джайнізму та релігії Бон. Цей похід, відомий як кора, — це не просто фізичне завдання, а глибокий духовний акт, який, як вважається, очищає гріхи і наближає до просвітлення. Деякі тибетці роблять цю подорож, схиляючись ниць при кожному кроці, що може продовжити похід до трьох тижнів.
Присутність автора на цій висоті служить метафоричним відображенням її емоційного стану: задихається, але знаходить дивне умиротворення у фізичній і духовній вазі цього місця. Розповідь передбачає, що зіткнення з екстремальними труднощами — як особистими, і екологічними — може дати новий погляд на втрату й зміни.
Висновок залишається відкритим, відбиваючи природу скорботи і трансформації, що триває. Подорож не представлена як рішення, як спосіб виносити, як пошук тихого місця собі серед глибоких потрясінь.
