|
|
|
|
 |
Монастир Юнхегун, розташований на північному сході історичній частині Пекіна, був побудований в 1694 році імператором Кансі для його сина, князя Юнчжена. Комплекс будівель складається з п’яти основних будівель, розташованих в лінію з півночі на південь. У 1744 році палац був перетворений на монастир, що став притулком для ченців з Тибету і Монголії. Після реконструкції у 1981 році він був відкритий для відвідувачів. Туристів пускають і зараз, незважаючи на те, що він є діючим храмом.
У південній частині монастиря розташовані головні приміщення. П’ять основних залів – зал Небесних Царів, зал Гармонії та Миру, зал Вічної захисту, зал Дхармачакра і Павільйон десяти тисяч удач – розділені дворами. Спочатку роль головного входу виконував зал Небесних Царів, в центрі якого розташовується статуя будди Майтреї (Царя правди), а біля стін – статуї чотирьох Небесних царів.
Центральною частиною храму є зал Гармонії та Миру. Тут розташовуються три бронзові статуї будд трьох часів – Гаутами будди (будди цього), будди Кашьяпа (будда минулого)і будди Майтреї (будда майбутнього). 18 статуй архатів розташувалися в цьому залі уздовж стін, розписаних фресками.
Первісне призначення залу Вічної захисту не було культовим – тут проживав імператор Юнчжен, а після смерті імператора його тіло знайшов тут спокій. Основні церемонії проводяться в залі Дхармачакра. Тут знаходиться вирізьблений з червоного сандалу “пагорб 500 архатів” зі статуями архатів, виготовленими із золота, срібла, міді, заліза й олова.
Павільйон десяти тисяч удач містить 26-метрову статую будди Майтреї, вирізану з величезного сандалу. Ця статуя включена в Книгу Гіннеса в 1993 році.
