Алея Прешпект Алея Прешпект
Алея Прешпект Алея Прешпект

Варто тільки минути ворота при в’їзді в Ясну Поляну, як перед вашими очима відкриється ефектна перспектива: по обидва боки йдуть вдалину ряди вікових дерев, навантажувальних дорогу в густу тінь. Це і є знаменитий яснополянський «Прешпект».

У садибах Тульської області доби російського класицизму обов’язково присутня довга в’їзна алея. Замикаючи її, біліла незмінна в російських садибах колонада, увінчана то урочистим фронтоном, то по-домашньому затишним мезоніном, то плоским куполком. Порівняно з напівтемній алеєю будинок здавався особливо світлим, майже сяючим,- російські зодчі вміли користуватися чудодійною силою гри світла і тіні. Так і в Ясній Поляні «Прешпект» веде до центрального будинку садиби. Опис «Прешпекта» ми зустрінемо у багатьох творах письменника – «Заметіль», «Сімейне щастя», «Юність». У «Війні і світі» в садибу Лисі Гори по алеї «Прешпект» в’їжджає князь Андрій, з нею йде і сам старий князь Болконський.

Берези, посаджені ще в 1800 році, коли тут Толстого були вже віковими. У 1903 році дружина Лева Миколайовича Софія Андріївна замість старих беріз висадила їли. Проте в шістдесяті роки «Прешпекту» повернули його справжній вигляд – тепер дорога до будинку письменника знову проходить під покровом беріз.