Церква Миколи Чудотворця у Звонарях Церква Миколи Чудотворця у Звонарях
Церква Миколи Чудотворця у Звонарях Церква Миколи Чудотворця у Звонарях

Церква Миколи Чудотворця у Звонарях веде відлік своєї історії з часів правління великого князя Івана III. Спочатку невеличка дерев’яна церква мала іншу назву — Ніколи Божедомского. Це було пов’язано з тим, що при храмі діяв, так званий, «убогий дім», куди привозили для поховання померлих людей. Як церква Святителя Миколая храм згадується в письмових джерелах під 1619 роком.

За свою багатовікову історію храм не раз горів, і кожного разу її відбудовували. Дерев’яна церква проіснувала до середини XVII століття, коли її змінив кам’яний храм. «Ніколою в Звонарях» церкву стали називати з появою Звонарской слободи, населеної дзвонарями храмів московського кремля. А в 1760 році на кошти графа Івана Воронцова було розпочато зведення нової церкви за проектом відомого на той час архітектора Карла Бланка, яке завершилося до 1781 році. Новий храм мав невеликі розміри і фактично служив домовою церквою графа, садиба якого розташовувалася неподалік.

До наших днів церква Миколи Чудотворця зберегла свій вигляд, незважаючи на непрості періоди та історичні події. Тільки 1812 рік залишив на будівлі руйнівні сліди, але після невеликої реконструкції храм постав оновленим, тоді ж була прибудована дзвіниця і трапезна. У 1930-ті роки церква була закрита, в будівлі розташувався склад, а пізніше — кафедра Архітектурного інституту. У 1994 році розпочалися відновлювальні роботи, і незабаром храм було повернуто Церкві.