|
|
|
|
 |
Важко уявити культурне життя будь-якого міста без представників найдавнішого мистецтва – лицедійства, і серед севастопольців чимало завзятих театралів. Свій театр вони дуже люблять, а той, у свою чергу, вже більше ста сезонів гостинно відкриває парадні двері.
Неспокійна історія Севастополя, війни і революції, позначилися на театральному житті міста: Кримська війна зруйнувала чудове перша будівля театру на однойменній площі, знищивши підмостки, на яких виступав великий Щепкін, а Велика Вітчизняна не пощадила Театр «Ренесанс», яка існувала в місті з 1911 року. Перше десятиліття після війни трупа давала вистави в соборі святих Петра і Павла.
У 1956 році за проектом архітектора Ст. Ст. Пелевіна було розпочато будівництво нового театру на проспекті Нахімова. Був обраний урочистий класичний стиль. Прямокутно будівля з центральним фасадом, зверненим у бік Приморського бульвару, нагадує давньогрецький храм. Інтер’єр приміщень театру виконаний в стилі російського класицизму. Глядацький зал вміщає майже 800 гостей. Парадна люстра глядацького залу викликає асоціації з сонцем. Вона була виготовлена за спецзамовленням Московського метрополітену на Московському заводі художнього литва. Діаметр бронзової люстри – 5 метрів, вага – 1,5 тонни. Раз в рік люстру спускають, щоб вимити кришталь і замінити лампочки. Причому цікаво, що роблять це не штатні прибиральники, а найстарші артисти театру – це місцева традиція.
