|
|
|
 |
||
Імператорська, або Великокнязівська, усипальниця в Санкт-Петербурзі – усипальниця некоронованих членів російського імператорського дому. Розташована на території Петропавлівської фортеці, поруч із православним собором.
Будівля Імператорської усипальниці зводилося в 1897 – 1908 роках архітекторами Л. Н. Бенуа і А. В. Томишко за проектом, складеним Д. І. Гриммом в 1896 році. Споруда була розрахована на 60 поховань з окремими бетонними склепами. Усипальниця призначалася не тільки для великих князів і княгинь, а також для князів імператорської крові та членів сім’ї Богарне, породнившейся з Романовими. З 1908 по 1916 рік тут були поховані тринадцять членів імператорської сім’ї.
Після революції надгробки були спаплюжені, іконостас знищений, а бронзові прикраси вівтаря і гробниць переплавлені. З 1954 року споруда є частиною Державного музею історії Санкт-Петербурга.
Лише в 1990-х роках усипальниця була відреставрована із збереженням історичного вигляду. Вона має вигляд однокупольній церкві, в архітектурі якої поєднується французький ренессаес і петровське бароко.
